Виконано аналіз існуючих автоматизованих систем управління тепловодопостачанням. Розглянуто принципи побудови та перспективи розвитку даних систем.

Квантовохімічним методом СУП МО ЛКАО в наближенні НДП виконано розрахунок електронної структури адсорбційних комплексів кисню і монооксиду вуглецю на поверхні кристалічного AlN (структурний тип вюрциту). Показано, що центрами адсорбції молекулярного кисню є катіони алюмінію, а атомарного - катіони алюмінію та азот. Адсорбований кисень відносно поверхні проявляє акцепторні властивості. В процесі адсорбції СО спостерігається часткове перенесення електронної густини від молекул адсорбату на поверхню каталізатора AlN, що є причиною стабілізації зв'язку С - О.

Проведено аналіз розвитку сучасних сонячних електростанцій (СЕС). Розглянуто умови доцільності їх використання. Для підвищення ефективності перетворення сонячної енергії запропоновано використовувати низькопотенціальні термодинамічні цикли. Наведено теплові схеми термохімічних сонячних електростанцій, показники для оцінки їх термодинамічної та техніко-економічної ефективності. Проведено порівняльні розрахунки енергетичної ефективності традиційних та термохімічних СЕС.

Виконано аналіз якісних характеристик маловідходної ультразвукової технології виготовлення великогабаритних опор енергетичних машин. Дослідження виконано згідно з методологією вибору домінуючого фактора з розрахунком систематично діючого і випадкового відхилення від необхідного розміру. Запропонована технологія дозволяє одержати досконалу геометрію, розмір і форму несучих зон опор завдяки встановленому авторами явищу хвильових мікропереміщень.

Розроблено методики балансових термодинамічних розрахунків процесів спалювання та газифікації вугілля в циркулюючому киплячому шарі під тиском для пілотної установки ЦКШ-1.0. Теплові та масові баланси установки складено для кожної зони окремо і для всієї установки в цілому. Розрахунки процесів спалювання в ЦКШТ проводилися для вугілля АШ і ГНШ при 0.81 -1 .67 МПа, різних коефіцієнтах надлишку повітря та відношеннях первинного та вторинного повітря для випадків наявності та відсутності теплообмінника у верхній частині топки. Визначено теплову потужність установки, кратність циркуляції коксозольного залишку (КЗЗ) та теплову потужність теплообмінника, встановленого на тракті повернення (ТРП). Розрахунки процесів газифікації вугілля з попереднім його піролізом для ГНШ під час роботи установки під тиском 0.81 МПа показали взаємозв'язок між температурою КЗЗ на вході в реактор після ТРП і кратністю циркуляції КЗЗ.

Запропоновано нову концепцію локалізації радіоактивних відходів за безконтейнерною технологією, що базується на розробці комбінованих в'яжучих на основі портландцементу та лужного алюмосилікатного зв'язуючого у різних співвідношеннях. У основу цієї концепції покладено принцип зв'язування твердих радіоактивних відходів у хімічно нерозчинні сполуки за рахунок направленого синтезу у складі продуктів твердіння низькоосновних гідросилікатів кальцію та лужних гідроалюмосилікатів типу цеолітів. На основі комбінованих в'яжучих розроблено склади композитів для надійного поховання твердих радіоактивних відходів, які при ступеню наповнення за твердими радіоактивними відходами 80% мають високі фізико-механічні та спеціальні властивості.

Наведено результати порівняльних стендових випробувань автомобіля, який працює на біогазі з різним вмістом метану. Випробування проведено з метою визначення доцільної глибини очищення біогазу. Показано, що достатнім є очищення біогазу до вмісту метану в ньому 93% (об.). Така глибина очищення здешевлює біогаз, оскільки для цього застосовуються дешеві способи очищення.

Розроблено технологію очищення та осушення біогазу для подальшого використання його як палива. Розрахунково-теоретичний аналіз показав, що для цієї мети пригодна водяна абсорбція зі стисненням біогазу до 1.2 МПа. Цей спосіб простий та недорогий, а діоксид вуглецю, що виділяється, можна використовувати для подальшої переробки. Згідно з розробленою технологією створено типовий проект.

Наведено результати досліджень щодо зниження твердості, колірності та мутності природної води за умов використання основних реагентів з коагулянтами та флокулянтами. Виявлено, що алюмінат натрію сприяє глибокому пом'якшенню води, проте не забезпечує значного зниження її колірності та мутності. Флокулянти ПЕI та ВПК-402 в лужному середовищі забезпечують меншу ефективність освітлення води у порівнянні з нейтральним. Вперше застосовано як коагулянт Mg(OH)Cl, який забезпечує високу ефективність очистки природної води за високих значеннь pH середовища.

Методом математичного моделювання виявлено загальну залежність фізико-механічних властивостей змішаного в'яжучого з техногенних відходів від його складу. Область оптимальних значень міцності на стиск і згин відповідає складам в'яжучого з підвищеним вмістом гіпсу (50-70 ). При збільшенні вмісту домішки спостерігається закономірний спад міцності і водостійкості в'яжучого. Визначено оптимальний склад в'яжучого, який відповідає марці 150 і має підвищену водостійкість. На його основі розроблено довговічний скловолокнистий композиційний матеріал з використанням відходів виробництва алюмоборосилікатного скловолокна.

Наведено результати випробувань промислової установки для отримання азотно-фосфорних добрив шляхом переробки сульфатних розчинів з домішками некондиційного діамонійфосфату. Визначено умови проведення стійкого безперервного безрециклового процесу зневоднення і грануляції з застосуванням техніки псевдозрідження з одержанням гранульованих азотно-фосфорних добрив у вигляді сферичних частинок розміром 1,5 - 4,8 мм і заданою механічною міцністю.

Вивчено та проаналізовано науково-технічну інформацію про позитивну роль карбонату кальцію у складі сировинних сумішей, з яких виготовляють силікатобетонні вироби. Описано механізм взаємодії карбонату кальцію з іншими мінералами у процесі формування структури силікатобетону. Наведено результати експерименту з вапняно-вапняковими сумішами на різноманітних видах вапняку.

Наведено аналітичні залежності, які дають змогу враховувати вплив конструктивних параметрів на ефективність використання сонячної енергії в трубчасто-ребристому геліоколекторі на етапі проектування систем теплопостачання. Проаналізовано вплив відстані між каналами на теплопродуктивність геліоколектора. Наведено залежності, прийнятні й для щілинних геліоколекторів.

Вивчено вплив деяких неіоногенних ПАР на інтенсивність міжчастинної взаємодії в концентрованих та розбавлених водовугільних суспензіях. Встановлено, що характер дії цих хімічних сполук визначається будовою їх молекул незалежно від поверхні дисперсної фази. Показано можливість прогнозування седиментаційної стійкості концентрованих суспензій на основі вивчення властивостей розбавлених систем.

Наведено огляд бібліографії різних країн про забруднення грунтів важкими металами. Розглянуто вплив токсичності важких металів на людину та мікроорганізми грунтів, джерела їх надходження та рівні забруднення, а також способи реабілітації забруднених ділянок.

Проведено лабораторні дослідження щодо відновлювально-зневуглецьовуючого відпалу порошку-сирцю, отриманого карботермічним відновленням з індійського суперконцентрату "Blue Dust". Виділено найважливіші незалежні параметри процесу (фактори управління процесом), за якими проведено багатофакторний експеримент. Методом регресійного аналізу отримано лінійні залежності вмісту кисню та відносної насипної щільності від факторів варіювання. Залежність вмісту вуглецю від вибраних факторів виявилася нелінійною. Визначено область оптимальних значень для факторів управління процесом та діапазон їх регулювання.

Розглянуто один з найбільш ефективних методів стабілізації процесів займання та підвищення повноти вигоряння українських антрацитів погіршеної якості у топках котлоагрегатів ТЕС - термохімічну підготовку вугілля у процесі його спалювання. Застосування цього процесу дає змогу подавати у топку двофазне паливо з фізико-хімічними характеристиками, що значно відрізняються від початкових характеристик вугільного пилу. Термохімічна підготовка дає змогу зменшити середній діаметр часточок, збільшити внутрішню питому поверхню пор, відокремити органічну та неорганічну компоненти у вугіллі, частково його газифікувати. Виявлено закономірності протікання кожної складової цього процесу.

Запропоновано метод опису стану біосистеми, який дозволяє обгрунтовано й у виразній формі показувати вплив змін факторів навколишнього середовища на показники її функціонування. Наведено приклади застосування діаграм стану для опису впливу навколишнього середовища на поведінку біосистеми.

Вивчено вплив компоненту відходів целюлозно-паперової промисловості - водоемульсійного каніфольного клею - на перерозподіл форм зв'язку вологи з керамічною масою, змін її формувальних і сушильних властивостей. З використанням методу диференціальних термопар, визначено диференціальні водоутримуючі властивості керамічної маси відносно різних форм зв'язку вологи з матеріалом. Показано, що обробка цим клеєм сприяє зменшенню енергії зв'язку вологи з матеріалом в області середніх і мікропор зі збільшенням масовмісту в області гелевих пор діаметром 0,003 мкм, що відповідають адсорбованій воді полішарів. Розраховано енергію зв'язку вологи з матеріалом на різних етапах процесу сушки відносно діапазону концентрацій дослідженого хімічного реагенту.

На прикладі терикоників вугільних шахт показано, як під впливом гірничовидобувної промисловості відбувається зміна природних ландшафтів Донбасу. Відмічено, що значна частина природних кальцієвих ландшафтів регіону перетворилась на сірчанокислі. Наведено хімічний склад відвальної породи терикоників, її токсичність, радіоактивність. Покращання гірничопромислових ландшафтів можливо завдяки лісовій рекультивації земель.